30 червня 2024   14:19  

Прощається червень.
Складає черешні в відерко.
Ховає компоти і джеми з суниці у льох.
А скошені трави духм'яно так пахнуть і терпко...
Здається, заснув в конюшинах притомлений Бог.
Ліниво гудуть переїджені солодом бджоли,
збирають меди, проводжаючи червня до раю.
І скачуть до неба малі цвіркуни, як зелені монголи.
Так пахне веранда стара полинòм і рум'янковим чаєм.
Прощається червень...
Брязчить наостанок ключами.
В кишенях – дощі і чорниць недостиглий цілунок.
І жменя червоного маку , розвіяна в полі житами –
останній... направду останній, в цій миті дарунок.


Автор: Людмила Галінська

Всі хештеги